Як встановити сонячні панелі на даху?

1. Вступ
2. Основні вузли системи кріплення сонячних панелей до покрівлі
3. Як кріпити сонячні панелі на даху?
4. Розрахунок кількості комплектуючих для встановлення сонячних батарей
5. Вибір металовиробів
6. Монтаж сонячних панелей на даху

Вступление

Встановлення сонячних батарей дуже важливий процес. При будівництві домашньої сонячної електростанції насамперед усі власники намагаються використовувати дах. І це цілком зрозуміло, адже так панелі не займають місце у дворі, а використовують уже забудований простір. Крім того, такий метод кріплення сонячних панелей менш витратний і в грошовому плані та швидше за термінами виконання. Звичайно, читач може не погодитись з необхідністю такого рішення, адже станцію в 30 кВт не помістити на покрівлі – площа, необхідна для такої СЕС близько 180 м2. Однак, при будівництві максимально можливої ​​за потужністю СЕС для домогосподарств в Україні, можливе часткове встановлення сонячних панелей на покрівлі, а часткове на окремій конструкції. При цьому, звичайно ж, варто враховувати й інші нюанси, такі як правильне підключення до інвертора ФЕМ і оптимальне навантаження на МРРТ трекер інвертора. До того ж, багато хто встановлює станції малих потужностей, наприклад, 10 кВт фотомодулів займуть на покрівлі близько 60 м2, і такою площею багато хто вже може розташовувати. Можливо, вам потрібно встановити зовсім невелику станцію на кілька сонячних панелей для автономного живлення якогось окремого пристрою. У цій статті ми розглянемо основні способи кріплення сонячних панелей до покрівля різного типу (покриття) та елементи системи кріплень, які для цього необхідні. Відразу потрібно помітити, що практично для всіх типів покрівель, принципи кріплення для сонячних панелей на них однакові і система кріплень складається з одних і тих же вузлів, шифер, профнастил, металочерепиця або бітумна черепиця.

Основні вузли системи кріплення сонячних панелей до покрівлі

Перед розбором конкретного прикладу, ознайомимося з основними вузлами системи кріплення сонячних панелей і розберемося з їх призначенням.

Умовні зображення

• Монтажний профіль SPL-1 або SPL-4
• Кронштейн (точка кріплення системи до покрівлі)
• Торцеві притиски
• Міжпанельні притиски
• Сонячна панель (фотомодуль)

Основою системи кріплення є монтажний профіль (1), який укладається під ФЕМ – до нього вже кріпляться самі панелі за допомогою міжпанельних і торцевих притисків, а профіль кріпитися до покрівлі за допомогою вузлів кронштейнів.

Ми виробляємо два види профілю, який використовується для дахових станцій – SPL-1 та SPL-4, вони відрізняються міцністю, вагою та вартістю. Принцип використання та фіксації на них елементів профілю не відрізняються.

Призначенням профілю є створення площини для монтажу сонячних панелей, кожен ряд панелей, що монтується на два ряди профілю. Профілі несуть на собі все навантаження – вага самих фотомодулів, вітрове та снігове навантаження (сезонно)
За допомогою кронштейнів із двосторонніми гвинт-шурупами (2) (ще їх називають двосторонніми шпильками) профіль кріпитися до покрівлі. При цьому одна сторона гвинт-шурупа має гвинтове різьблення для вкручування її в дерево, а друга – метричне різьблення, на якому кріпиться сам кронштейн (алюмінієвий) за допомогою двох гайок. Герметичність отвору, через яке гвинт-шуруп проходить покриття покрівлі і вкручується в балки, герметизується спеціальною шайбою-прокладкою з EPDM ущільнювача. Даний ущільнювач стійкий до ультрафіолету та перепадів температури.

Кронштейни і гвинт-шурупи можуть бути різних розмірів, але схеми їх з’єднання один з одним, з профілем і з покрівлею не відрізняються.

Торцеві притиски (3), як відомо з їхньої назви служать для кріплення панелі з торця, тобто з одного боку від себе і встановлюються на початку та в кінці кожного ряду. Торцеві притиски можуть відрізнятись за типорозміром, залежно від товщини сонячної панелі.

Важливе кріплення для сонячних панелей – міжпанельні притиски (4) встановлюються між кожними двома панелями і притискають відразу дві панелі до профілю, по обидва боки від себе. Існує кілька видів міжпанельних притисків, але всі вони підходять до сонячних панелей різної товщини – залежно від товщини ФЕМ, підбирається необхідний довжиною болт для кріплення міжпанельного притиску.

Всі деталі та вузли кріпляться до монтажного профілю за допомогою стандартних болтів М8 DIN933 різної довжини, залежно від деталі та вибирається довжина болта. Болти вставляються головкою в пази на профілі, які йдуть у всій його довжині. Болти можна рухати по всій довжині профілю, але вони не провертаються в пазах при закручуванні гайок, оскільки ширина паза становить 135 мм, а ширина головки болта 13 мм.

При необхідності можна подовжити профіль, використовуються з’єднувачі профілів, які також кріпляться на профілях за допомогою стандартних болтів.

Як кріпити сонячні панелі на даху?

Перший та важливий етап – підготовка до встановлення сонячних панелей на даху.

Після того, як Ви вже визначилися з вибором самих сонячних панелей, необхідно попередньо (перед покупкою, природно) зробити точні виміри покрівлі і намалювати схему розташування фотомодулів на ній. Для цього потрібно розуміти габаритні розміри ФЕМ та їх товщину. Більшість сонячних панелей мають “стандартні” розміри – ширину 992 або 996 мм, довжину 1640мм або 1960 мм (залежно від формату 60 або 72 села) та товщину 35 або 40 мм. Бувають інші розміри – їх методи установки, по суті, не відрізняються від стандартних. Але, потрібно розуміти, деякі деталі системи кріплень, такі як, наприклад, торцеві притиски, відрізняються одна від одної за розміром. Тому розраховувати систему кріплень важливо лише, якщо є розуміння всіх розмірів сонячних панелей та самої покрівлі. Отже, наприклад виберемо панелі, з розміром 1640*996*35 мм.

Наприклад, у нас є покрівля, з розмірами 10 на 6 метрів, яка вкрита профнастилом (металочерепицею), панелі встановлюватимемо в книжковій орієнтації.

У першому наближенні, зрозуміло, якщо сонячна панель має ширину 996 мм, то на покрівлю шириною в 10 метрів поміститися таких панелей 10 штук в одному ряду (10/0,996=10,04). Щоб точно це розуміти, потрібно ще враховувати ширину міжпанельних і торцевих притисків, які займають деяку відстань на покрівлі. Наприклад, торцевий притиск займає довжину 20 мм, а найпростіший плоский міжпанельний притиск займає 15 мм між панелями.

Серед 10-ти сонячних панелей з кожного краю буде торцевий притиск 20 мм і 9 шт міжпанельних притисків по 15 мм. Разом загальна довжина профілю, необхідна для установки системи дорівнює 20мм2 (торцеві притиски по краях) плюс 15мм9 (міжпанельні притиски) та плюс загальна довжина, яку займають ФЕМ у ряду 10*996мм = 10135 мм. Довжина всієї системи кріплення з деталями та фотомодулями на 135 мм більше, ніж ширина самої покрівлі, тобто панелі можуть виступати з кожної сторони рівномірно на 67,5 мм або виступати з одного боку на 135 мм. Такий виступ збоку не значний і на свій розсуд ви можете вирішити, допустимо для вас це чи ні, просто з естетичної точки зору.

У цьому розрахунку ми визначилися, що все-таки встановлюватимемо 10 сонячних панелей у ряді.

Тепер потрібно визначити, скільки можна встановити рядів ФЕМ на цій покрівлі.

               Ділимо довжину (площини) покрівлі на довжину фотомодудя 6м/1,64м=3,65. Тобто, 3 ряди помістяться на покрівлю цілком, а один ряд лише частково. Давайте розберемо, чи можна закріпити такий ряд на покрівлі.

               Щоб фотомодуль був надійно закріплений на поверхні і навантаження на нього було розподілено рівномірно, ми використовуємо 2 профілю, а ці 2 профілю, відповідно, повинні бути рівномірно розподілені під поверхнею самої сонячної панелі. Тобто кожен з 2-х профілів повинен знаходитися від краю сонячної панелі на відстані 1/4 довжини фотомодуля або максимально близько до цього значення, як показано на схемі нижче.

Для кожного фотомодуля виробники дають інструкцію з монтажу, де ця відстань вказується точно, і задається в межах, близьких до значення 1/4 довжини сонячної панелі. Але такий метод розрахунку, як наведено в цій статті, може бути застосований для всіх фотомодулів, незалежно від виробника та моделі і є цілком логічним.

Маючи в своєму розпорядженні цю інформацію, ми можемо визначити, чи можна розмістити на цій покрівлі 4 ряди ФЕМ так, щоб один ряд частково з покрівлі звисав.

3 ряди фотомодулів, які повністю розміщуються на покрівлі, займуть відстань по висоті 1640*3=4920 мм. Залишиться ще вільних 1080 мм. Ці 1080 мм можуть бути зайняті сонячною панеллю, а ще 560 мм сонячної панелі будуть при такому розташуванні звисати. 560 мм більше, ніж 1/4 фотомодуля, висотою 1640 мм (1/4 якого дорівнює 410мм). Уважний читач, може помітити, що можна зробити такий винос панелі не тільки в нижній частині, а й у верхній, що б і верхній і нижній ряди виходили за межі покрівлі однаково по 560мм/2=280, і це частково правильно. Однак, ми наполегливо не рекомендуємо цього робити самостійно, оскільки в такому разі верхній ряд панелей піддаватиметься постійному впливу вітрових навантажень. Це може призвести до зайвого шуму, панель постійно піддаватиме циклічним механічним навантаженням, що в кінцевому підсумку теж, може вплинути на її генерацію в майбутньому.

Отже, ми можемо на нашій покрівлі розмістити тільки 3 ряди по 10 сонячних панелей, як показано на схемі нижче.

Якщо залишається вільний простір, можна зміщувати весь масив фотомодулів вгору або вниз, як ви вважаєте за потрібне, це вже питання естетичне. Можна змінити схему встановлення фотомодулів на альбомну і можливо, так вийде помістити більше панелей на цій же покрівлі. Так само можна основну масу сонячних панелей розмістити як прийнято спочатку – в книжковому розташуванні, а один ряд додати внизу в альбомній орієнтації.

Для простоти розрахунку у прикладі приймемо схему, де буде встановлено лише 3 ряди по 10 сонячних панелей, як на останній схемі.

Розрахунок кількості комплектуючих для встановлення сонячних батарей на покрівлі

Розрахунок основних вузлів

Коли схема установки вже відома, ми можемо перейти до точного розрахунку кількості комплектуючих системи кріплень. Раніше ми визначили, що на один ряд панелей разом із притисками загальна довжина дорівнює 10135 мм. Однак, це відстань без запасу, що однозначно потрібна, для зручності монтажу. Для такого ряду панелей ми рекомендуємо використовувати профіль загальною довжиною 10 330 мм, при цьому запас буде 195 мм на один ряд профілю, це всього на 2% більше за розрахункову довжину, що займають ФЕМ і притиски, проте значно додає зручності в монтажі. Наші профілю мають довжину 6,2 метра, що менше за ту, яка нам потрібна. Однак, є можливість з’єднувати декілька профілів за довжиною в один ряд за допомогою спеціальних з’єднувачів профілю.

У цьому випадку щоб досягти потрібної довжини, можна використовувати 2 профілю довжиною 6,2 метра і 4,13 метра, сума яких дорівнює 20,66 м (2 ряди по 10,33 м) і два комплекти з’єднувача профілю (по одному в ряду). Або для зручності транспортування можна використовувати профілю коротше, наприклад, чотири по 3,1 метра і два 4,13 метра. Для трьох профілів у ряд знадобиться вже 2 комплекти з’єднувачів.

У прикладі зупинимося на використанні 3-х профілів (3,1+3,1+4,13) з’єднаних послідовно, загальною довжиною 10,33 метра. Знаючи, що під кожен ряд панелей нам потрібно два ряди профілю визначаємо скільки профілів потрібно для встановлення одного ряду фотомодулів. А саме – 4 профілю по 3,1 метра та 2 профілю по 4,13 метри, до того ж потрібні ще 4 комплекти з’єднувача.

              У нашій схемі є 3 однакові ряди сонячних панелей, отже, на всі ряди разом, потрібно втричі більше профілю – 12 штук по 3,1 метра, 6 штук по 4,13 метра та 12 комплектів з’єднувачів.

Кількість притисків порахувати також не складно. Притиски встановлюються на кожний ряд профілю – у 2 ряди на кожний ряд сонячних панелей. Виходячи з того, що під кожен ряд панелей використовується два ряди профілю, кожен з яких повинен і починатися, і закінчуватися торцевим притиском (незалежно від довжини ряду) – на один ряд панелей потрібно 4 торцеві притиски. Міжпанельних притисків буде в одному ряді профілю менше на 1, ніж кількість панелей, отже, у прикладі їх буде 9 штук*2=18 штук на ряд сонячних панелей. Разом нам потрібно 12 торцевих притисків і 54 міжпанельних для цієї системи (для всіх трьох рядів). Доповнимо нашу схему притисками.

Також потрібно визначити кількість точок кріплення до покрівлі – кронштейни з двосторонніми гвинт-шурупами, про які ми говорили на початку статті. Їхня кількість і послідовність установки дуже важлива і залежить від багатьох факторів. При розрахунку кількості точок кріплення слід звернути увагу на:

• довжину профілю;
• міцність профілю;
• крок крокував.

Паралельно з цим розрахунком, ми уточнюємо, який профіль, SPL-1 або SPL-4 використовувати для даної системи.

            Крок крокв на цьому етапі розрахунку є одним із основних факторів. Він зазвичай знаходиться в межах 06-12 метра. Справа в тому, що саме до крокв потрібно кріпити двосторонні гвинт-шурупи, т.к. вони зроблені з масивних брусків (балок) і є несучими елементами покрівлі, а для решетування використовуються менш міцні дошки – до решетування кріпиться вже сам матеріал покриття покрівлі.

    Ми не обговорюватимемо тут, як розрахувати систему кріплення на міцність, адже ці розрахунки досить складні і вже зроблені нами, щоб привести вибір профілів і точок кріплення до простої схеми.

            Для фотомодулів, як у нашому прикладі, на 60 СЕЛ, якщо крок крокв до 1,5 метра – використовується профіль SPL-1.

            Для простоти прикладу, приймемо в розрахунку крок крокв дорівнює одному метру. Раніше ми порахували, що довжина профілю дорівнюватиме 10,33 метра. Отже, ми можемо поставити точки кріплення через кожен метр і з кожного боку конструкції профілю по 16,5 сантиметрів (це 0,33 метри, що залишилися) будуть виступати від крайніх точок кріплення. Усього в одному ряді профілю ми встановимо 11 точок кріплення. Додамо на нашу схему розміщення точок кріплення.

У сумі під один ряд профілю нам потрібно буде 11 точок кріплення, а на один ряд панелей – 22. На три однакових ряди нам потрібно таких точок 66.

Вибір метизів

У наших системах кріплень використовуються тільки металовироби з нержавіючої сталі марки А2 і ми настійно не рекомендуємо використовувати більш дешеві металовироби з чорної сталі або оцинковані. Зараз розрахункові терміни окупності СЕС від 4 років і більше, а розрахункові терміни служби фотомодулів від 20 до 50 років. Отже, і система кріплень повинна служити весь термін експлуатації СЕС, а чорний метал з часом окислюється і з’єднання стають нерозбірними, це не кажучи вже про естетичну складову.

Після того, як ми визначили кількість та розташування всіх вузлів (профілю, притисків торцевих та міжпанельних, кронштейнів), потрібно вибрати металовироби для їх кріплення на системі.

Для зручності ми зібрали цю інформацію в окремій таблиці-інструкції застосування металовиробів до різних вузлів, з нею ви можете ознайомитися тут. З цієї таблиці ми беремо дані для розрахунку прикладі.

Для торцевих притисків все просто – незалежно від того, який притиск використовується 35 або 40мм (і незалежно від профілю, SPL-1 або SPL-4), болт потрібен один за типорозміром – М8 * 20 DIN933, а також одна гайка М8 DIN6923 (Гайка з фланцем).

Для плоских міжпанельних притисків, які ми вибрали як приклад, з панеллю завтовшки 35 мм використовується болт М8*50 DIN933.

Для кріплення одного з’єднувача на профілі потрібно по 4 штуки болтів М8*16 DIN933 та гайок М8 DIN6923.

Для кріплення кожного кронштейна (незалежно від моделі кронштейна) до профілю потрібен один болт М816 DIN933 та одна гайка М8 DIN6923. Також важливо правильно визначити розмір гвинт-шурупа для кронштейна, багато в чому він залежить від типу покриття покрівлі. Гвинт шуруп входить своєю гвинтовою частиною в крокву (балку), а частина з метричним різьбленням проходить крізь покриття покрівлі і частина її була над нею – це необхідно, щоб ми могли до неї закріпити сам кронштейн, за допомогою двох гайок. Це видно на прикладеному фото, де використовується гвинт-шуруп М10200 та алюмінієвий куточок К3.

Вибір шпильки, як було сказано, залежить від типу покриття, а точніше від висоти хвилі. Наприклад, у профнастилу або металочерепиці висота хвилі варіюється в діапазоні 2-4 см у більшості випадків і до них підійдуть шпильки М8140 мм, М8160мм. А у шиферу висота хвилі вже 5-7 см і до них потрібна шпилька не коротша, ніж 200мм. Але, та-же шпилька М10 * 200 може також використовуватися і для профнастилу і металочерепиці – головне, що її довжина не менше, ніж необхідно для проходження всіх шарів покрівлі.

Примітка! Важливо підняти фотомодулі над площиною покрівлі на 7-12 см (не менше, більше можна). Це забезпечить простір під сонячними панелями для вентиляції. Це умова правильного монтажу, т.к. будь-який фотомодуль, незалежно від виробника гріється під час роботи, що знижує його ККД. Наскільки знизити продуктивність конкретної моделі ФЕМ, можна зрозуміти, дізнавшись його температурний коефіцієнт (Pmax Temperature Coefficient). Цей показник відображає, наскільки знижується ККД фотомодуля у відсотках у разі підвищення його температури на 1 °С. Цікаво, що вказана номінальна потужність ФЕМ є дійсною за певних параметрів температури, зазвичай це 20 ° С або 25 ° С – точно це можна дізнатися в технічній специфікації фотомодуля (data sheet).

            Шпилька М10*200 практично універсальна для всіх типів покриттів. Хоча іноді її використання може бути не виправдане грошовими витратами, якщо крокви розташовані часто і, наприклад, висота покриття не велика. А для дахів, наприклад, із бітумною черепицею можна обійтися взагалі без неї. 

У цьому прикладі будемо використовувати шпильку М10*200. Для кожної шпильки потрібен один ущільнювач EPDM, 3 гайки DIN6923 М10 – одна гайка притискає ущільнювач, а між двома закріплюється кронштейн. Тепер всі деталі визначені, щоб систематизувати отриманий розрахунок – наводимо повний список у таблиці нижче.

Цей список допоможе зрозуміти, за допомогою яких елементів можна виконати кріплення сонячних панелей на даху своїми руками.

Як зробити монтаж сонячних панелей на даху?

При встановленні однієї-двох панелей на даху, звичайно, можна виконати монтаж самому. Але варто пам’ятати, що вага одного фотомодуля в середньому близько 20 кг і досить складно одній людині його зафіксувати. Тому ми рекомендуємо виконувати монтаж мінімум удвох. Ідеально, якщо монтажна бригада складатиметься з трьох осіб, щоб двоє могли виконувати роботу на даху, а один був унизу і міг допомагати подавати фотомодулі, інструменти і т.д.

Монтаж сонячних панелей варто розпочинати з розмітки покрівлі. Точно визначте, де знаходяться крокви, позначте точки, на яких встановлюватимуться гвинти-шурупи. Всі точки кріплень, призначені для кріплення одного профілю, повинні бути розташовані строго на одній лінії – щоб профіль був у результаті встановлений рівно по прямій лінії. Для цього можна використовувати волосінь чи нитку, натягнувши її між двома крайніми точками. Тільки після того, як відмічені всі крапки на одній покрівлі, можна свердлити отвори у покритті під шпильки. Розмір отвору повинен бути дещо більшим, ніж сама шпилька, щоб вона в нього входила вільно – для шпильки М10 – 11 мм, для шпильки М8 – 9мм. Так само варто просвердлити отвір у крокви, куди вкручуватиметься сама шпильку. Хоча вона і має гвинтове різьблення, яке можна вкрутити в дерево без отвору, все ж таки варто його зробити, так як без нього є ризик, що при вкручуванні крокви можуть розколотися. Так само, так простіше задати напрямок для шпильки, щоб вкрутити її в крокви перпендикулярно.

Після цього можна вкручувати шпильки по черзі в отвори, за допомогою ріжкового або накидного ключа на 7 мм (для шпильок М10*200) або використовуючи 2 гайки, затиснуті між собою на шпильці. Попередньо варто одягнути на шпильку EPDM шайбу і наживити гайку, яка її фіксуватиме. EPDM шайбу можна одягнути і після, через верх шпильки, але не так зручно, т.к. нижня частина, яка вкручується в балку (крокви), має менший діаметр, ніж верхня.

Паралельно зі свердлінням отворів потрібно на монтажний профіль, який ще не піднятий на покрівлю прикріпити всі деталі, які будуть на ньому розташовуватися – торцеві та міжпанельні притиски, кронштейни. При цьому варто ці деталі на профілі розташувати приблизно на місцях, де вони будуть розташовуватися, але не затискати їх повністю. Так зробити набагато простіше, ніж потім уже на даху одягати всі деталі з металовиробами на профіль.

Примітка! Важливо пам’ятати про техніку безпеки насамперед! При виконанні робіт на даху потрібно зробити собі страховку, прив’язавши себе мотузкою до чогось на покрівлі, що зможе витримати вашу вагу. Якщо на даху себе зафіксувати нема до чого – можна перекинути мотузку через коник і прив’язати її до дерева, металевого паркану, стовпчика, до чого завгодно, що здатне витримати вас, якщо ви зірветесь.

Починайте піднімати профіль на покрівлю по одному. Надягніть перший кронштейн на шпильку, наживіть гайку, але не закручуйте і так далі. Коли вже будуть одягнені всі кронштейни на свої шпильки, можна починати їх фіксувати. Якщо, наприклад, на покрівлі є западина або нерівність, то ви завжди можете відрегулювати висоту установки профілю щодо покрівлі, щоб у результаті вийшла рівна площина для встановлення ФЕМ.

Це можна зробити, рухаючи профіль пазу кронштейна і змінюючи висоту установки самого кронштейна на шпильці (тому і добре, коли її довжина обрана із запасом). Як видно з фото нижче, на одній і тій же покрівлі кронштейн знаходиться на різній висоті відносно кромки площини металопрофілю – це пов’язано з тим, що одна шпилька встановлена на верху хвилі профнастилу, а інша внизу.

Після того, як відрегульовані профілі по висоті – можна затягувати гайки, на яких закріплені кронштейни та напрямні профілю на них. Після цього можна приступати до встановлення самих фотомодулів на площину з профілів, яку ми щойно створили.

Коли система кріплень вже надійно зафіксована на покрівлі, можна приступати до укладання фотомодулів. Починати варто з торцевих притисків, важливо перший фотомодуль виставити рівно, тому що. він задає напрямок усьому ряду панелей. Закріпіть фотомодуль на двох торцевих притисканнях, і укладайте поруч другий, одразу фіксуючи перший і другий фотомодуль міжпанельними притисками. Слідкуйте за тим, щоб при фіксації притисків, рамки фотомодулів повністю притискалися площиною притиску та упиралися в обмежувачі на притиску – так панель буде надійно закріплена та відстань між усіма панелями буде однакова. Панель, яка тримається тільки на 2-х притисканнях, варто дотримуватись, поки вона не буде надійно зафіксована всіма чотирма притисками. Закінчується ряд так само торцевим притиском.

Примітка! При монтажі систем фотомодуйлів, що складаються з двох і більше рядів, варто починати монтаж з верхнього ряду і відразу розключати фотомодулі проводами між собою в міру монтажу, інакше другий ряд може перекривати доступ до проводів на першому ряду. Це позбавить вас необхідності після закріплення фотомодулів підніматися по них вгору для розлучення – це не безпечно як для вас, так і для самих сонячних панелей. Продумайте схему підключення ФЕМ на початок монтажу.

      Ми сподіваємося, що ця стаття виявилася вам корисною і ми змогли розкрити в ній основні нюанси встановлення сонячних панелей на покрівлі своїми руками. Але ми розуміємо, що кожен об’єкт індивідуальний і у вас точно з’являться інші питання та завдання, на які ми з радістю відповімо – звертайтесь!

Також у нашому арсеналі є не тільки системи для монтажу на покрівлю паралельно, як у наведеному прикладі, а й інші.